Організація та проведення ПМК

Організація та проведення ПМК на кафедрі офтальмології та оториноларингології для студентів 4 курсу медичного факультету з дисципліни «Офтальмологія»

Дисципліна «Офтальмологія» є завершеною дисципліною, що закінчується підсумковим модульним контролем.

Згідно з Додатком 4 до наказу по ДНМУ від 13.10.2016, № 439 «ІНСТРУКЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) організації навчального процесу (далі Інструкція) встановлює порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до принципів Болонського процесу та Європейської кредитно-трансферної системи.

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання.

Контроль навчальної діяльності студентів здійснюється за допомогою рейтингової системи оцінювання за 200-бальною та за національною (4-х бальною) шкалами. Також здійснюється ранжирування студентів за шкалою ECTS.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за 200 бальною та за національною (4-х бальною) шкалами виставляється кафедрою, а ранжирування за шкалою ECTS здійснює профільний деканат.

Зарахування залікових модулів з дисциплін, включених в індивідуальний навчальний план студента, здійснюється за результатами поточного і підсумкового модульного контролю (ПМК) якості знань студента протягом навчального року без організації екзаменаційних сесій.

Студент отримує підсумкову оцінку із зарахуванням йому навчальної дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав всі види навчальної роботи, передбачені навчальною програмою, без порушення встановлених термінів, успішно пройшов поточний та модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній  підсумковій семестровій модульній оцінці.

Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих змістовних модулів по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

Модульний контроль з дисципліни «Офтальмологія» складається з 2 частин:

перша частина — письмове тестування, студенту пропонується вирішити 40 тестів формату А, де лише одна відповідь є вірною. Тести побудовані відповідно до змісту модуля «Офтальмологія» згідно темам змістовних модулів, яких нараховується 3. По кожній темі пропонується 5 тестових завдань. Система оцінювання цього етапу наведена нижче:

37-40 вірних відповідей (91 – 100% правильних відповідей) – оцінка «5»;

31-36 вірних відповідей (76 – 90%  правильних відповідей) – оцінка «4»;

25-30 вірних відповідей (61 – 75%  правильних відповідей) – оцінка «3»;

менше 25 вірних відповідей ( менше 61% правильних відповідей) – оцінка «2»;

На виконання тестової частини надається 45 хвилин, після чого викладач перевіряє письмові відповіді студентів.

друга частина – це перевірка практичних навичок-вмінь, які перелічені у відповідних методичних рекомендаціях кафедри, усна співбесіда з викладачем (контроль засвоєння практичних навичок).

Оцінка за другу частину ПМК виставляється за національною (4-х бальною) шкалою.

Загальна оцінка за підсумковий модульний контроль розраховується як середнє арифметичне від оцінок першої та другої частини.

Навички демонструються студентами один — на одному або на тематичних хворих (після отримання попередньої згоди пацієнтів). У навчальній кімнаті або в оглядовій кімнаті є необхідне обладнання (таблиці Ландольта, оптотипи Поляка, набір для підбору окулярів, скіаскопічні лінійки, поліхроматичні таблиці Рабкіна, настільна лампа, дзеркальний офтальмоскоп, лупа 13D і 20D, щілинна лампа, тонометр Маклакова, 4-х-крапковий прилад, периметр Ферстера ) і матеріали (бинти, вата, схеми полей зору, розчин фурациліну, розчин коларголу, розчин тропікаміду).

Переліч навичок, які повинні знати та вміти продемонструвати студенти, наведено нижче.

  1. Дослідження кольоросприйняття по поліхроматичний таблицями Е.Б.Рабкіна
  2. Дослідження гостроти зору за таблицями Ландольта і Поляка
  3. Дослідження поля зору на периметрі Ферстера
  4. Дослідження поля зору контрольним методом
  5. Визначення характеру зору
  6. Огляд при фокальному висвітленні
  7. Огляд в минаючому світлі
  8. Дослідження повік
  9. Пальпаторна офтальмотонометрія
  10. Дослідження рефракції ока суб'єктивним і об'єктивним методами
  11. Вимірювання кута косоокості за Гіршбергом
  12. Дослідження сльозопродукції
  13. Дослідження сльозовідтока
  14. Підбір очкової корекції при аметропіях та пресбіопії

Оцінку «5» за другу частину ПМК одержує студент, який:

  • Повністю вірно виконав практичну частину. Наприклад: при досліджені поля зору на периметрі Ферстера студент повністю самостійно провів дослідження, правильно розташував хворого, досліджуваний сидив спиною до вікна, освітленість дуги периметра денним світлом була не менше 160 лк, підборіддя і лоб розмістив на спеціальній підставці. Студент пояснив пацієнту, яким чином він повинен фіксувати одним оком білу мітку в центрі дуги. Друге око пацієнта студент закрив. Об'єкт студент провоі по дузі від периферії до центру зі швидкістю 2 см/с. Студент пояснив досліджуваному про необхідність повідомлення про появу об'єкта, а в той час студент відзначав, якому поділу дуги відповідає в цей час положення об'єкту. Після проведення дослідження студент правильно записав результати і відмітив межі поля зору у спеціальних бланках поля зору, студент вірно інтерпретував патологію поля зору, вірно назвав її, відповів викладачеві, коли і при яких захворюваннях ока така патологія поля зору може спостерігатися.

Оцінку «4» за другу частину ПМК одержує студент, який:

  • Вірно виконав практичну частину, але допустив декілька незначних помилок, які суттєво не змінили результатів проведеного дослідження. Наприклад: при виконанні практичного навику «Дослідження сльозопродукції», студент самостійно провів дослідження, заклав за нижню повіку смужка промокального паперу 1×5 см. Вільний кінець смужки залишив на шкірі повіки. Але під час виконання вилучив тест-сужку раніше, ніж це було потрібно (через 4 хвилини, замість 5 хвилин)... Або не пояснив пацієнту, що під час находження тест-смужки в оці пацієнт повинен заплющити очі і не відкривати ії до кінця тесті. Студент відповів, що при нормальній сльозопродукції папір через 5 хв. намокає від краю повіки на 15-18 мм. Намокання смужки менш ніж на 15 мм говорить про зниження рівня сльозопродукції. Студент вірно інтерпретував результати проби Ширмера, зміг самостійно продемонструвати огляд сльозних крапок, сльозного озера та натиснув на зону проекції сльозного міхура. Але при цьому не пояснив, навіщо проводиться натискання на зону проекції сльозного міхура пацієнтам зі скаргами на закисання очей та відчуття інородного тіла в оці.

Оцінку «3» за другу частину ПМК одержує студент, який:

  • Виконав практичну частину, але допустив декілька суттєвих помилок, які змінили результати проведеного дослідження та позволили студенту іх повністю невірно інтерпретувати. Наприклад: при виконанні практичного навику «Огляд в минаючому світлі», студент не затемнив кімнату до проведення дослідження. Після цього студент вірно розмістив пацієнта навпроти себе, але розташував освітлювальну лампу 60-100 Вт, не зліва (як цього вимагає методика), а справа від пацієнта. В результаті цього студент не зміг, дивлячись в отвір дзеркального офтальмоскопа піймати рожевий рефлекс очного дна пацієнта (бо це можливо тільки при розташуванні лампи зліва і ззаду від пацієнта, а студент дивиться в той час в отвір дзеркального офтальмоскопа правим оком). На питання викладача про види помутнінь оптичних середовищ (кришталика, скловидного тіла), які можливо діагностувати за допомогою цього методу дослідження, студент відповів тільки про помутніння кришталика, але не уточнював, як ці помутніння рухаються при русі досліджуваного ока.

Оцінку «2» за другу частину ПМК одержує студент, який:

  • Не виконав практичну частину, не зміг продемонструвати методику заданого викладачем навика, також не зміг усно описати, яким чином цей навик або дослідження проводиться, не відповів на теоретичне запитання, яке безпосередньо відноситься до виконання цього навику. Наприклад: не зміг визначити пальпаторним методом очний тиск («Пальпаторна офтальмотонометрія»), не знав (навіть теоретично), як це робити, не відповів викладачу, при яких захворюваннях ока внутришньоочний тиск може бути підвищеним або коли спостерігається виражена гіпотонія ока.

При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів. Максимальна кількість балів ПМК дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 48 балів або 60% від максимальної кількості балів. Від здачі ПМК звільняються студенти, у яких оцінка за поточну успішність становить — 4,9-5,0. У цих студентів оцінка за дисципліну дорівнює «5», а кількість балів — 200.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

№ з/п Тема Кількість годин
Модуль «Офтальмологія»
I. Анатомо-функціональні особливості органу зору. Методи обстеження органа зору. Аномалії рефракції. Захворювання додаткового апарату ока.
1. Функції органа зору і методи їх дослідження. Роль лікаря в профілактиці,

Їх порушення у дітей і  дорослих. Методи обстеження органу зору. Захворювання повік, сльозних   органів
5,0
2. Аномалії рефракції акомодації ї косоокість 5,0
II. Запальні та дистрофічні захворювання органу зору. Глаукома.
3. Захворювання переднього відділу ока (кон`юнктивіти, кератити, ірідоцикліти).

 
4,0
4. Захворювання кришталика. Операційний день. Курація хворого та оформлення історії хвороби.

 
4,0
5. Уроджена, первинна і вторинна глаукома. Надання невідкладної допомоги при гострому приступі  глаукоми 3,0
III. Захворювання орбіти. Зміни очей при загальних захворюваннях. Пошкодження    органу зору.  Невідкладні стани в офтальмології.
6. Зміни очей при загальних захворюваннях. Захворювання орбіти. Новоутворення ока та орбіти 5,0
7. Травма органа зору, профпатологія. Невідкладна допомога при травмі. 5,0
8. Підсумковий модульний контроль 4,0

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

№ з/п Тема Кількість годин
1. Зоровий аналізатор, його значення у пізнанні зовнішнього світу.

Історія розвитку офтальмології. Засновники вітчизняної офтальмології.
5,0
2. Анатомія сльозових органів. Методи дослідження сльозових шляхів.

Будова орбіти та ії зміст. М’язи  повік. Іх функція та інервація.
5,0
3. Бінокулярний зір.  Головні умови бінокулярного зору.

Значення бінокулярного зору  вибрані професії.
10,0
4. Рогівка. Ії будова, кровопостачання, властивості та функції. Дистрофічні захворювання рогівки. Райдужка, її будова, кровопостачання, властивості та функції. Сітчаста оболонка, її будова, кровопостачання, властивості та функції. 10,0
5. Кришталик. Його функції, живлення, властивості. Показання до оперативного лікування катаракт.

Етапи розвитку хірургії катаракти. Курація хворого.
5,0
6. Кровопостачання очного яблука. Його порушення. Зміни органа зору при гіпертонічній хворобі

І захворюваннях нирок. Клініка, стадії розвитку, плин, патогенез офтальмологічних проявів,

Їх значення для діагностики гіпертонічної хвороби, патології нирок, для діагностики стадії

Гіпертонічної хвороби і прогнозу.
5,0
7. Лікарська експертиза при захворюванні очей. Контрольні методи виявлення гостроти зору.

Встановлення групи інвалідності внаслідок порушення зору.
5,0
  РАЗОМ 50,0

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

№ з/п Тема Кількість годин
1. Сліпота і задачі лікаря по ії профілактиці.

Методи дослідження функцій органа зору.
1,0
2. Аномалії рефракції та акомодації. Сучасні методи лікування. 1,0
3. Захворювання переднього відділу ока. 1,0
4. Глаукоми. Перша лікарська допомога при гострому приступі

Глаукоми. Диспансеризація глаукоматозних хворих.
1,0
5. Патологія органа зору при загальних захворюваннях.

Травма органу зору, організація ії профілактики. Невідкладна

Допомога при захворюваннях органу зору.

 
1,0
6. РАЗОМ 5,0

 

 

Перелік питань для підготовки студентів до  підсумкового модульного контролю.

Модуль «Офтальмологія»

 

Змістовий модуль 1

  1. Зоровий аналiзатор, його значення у пiзнаннi зовнiшнього свiту.
  2. Iсторiя розвитку офтальмології. Засновники вiтчизняноi офтальмології. Київська школа офтальмології.
  3. Досягнення сучасноi офтальмології. Видатнi офтальмологи: В.П.Фiлатов, Й.Р.Меркулов, Н.О.Пучковська, М.Л. Краснов, М.М. Краснов, С.М. Федоров.
  4. Поняття про абсолютну, професiйну та громадську слiпоту. Головнi причини слiпоти. Профiлактика слiпоти у дорослих та дiтей.
  5. Слiпота. Показник слiпоти. Навчання та працевлаштування слiпих (УТОС).
  6. Формування зорових образiв. Роль кори головного мозку у актi зору. Теорії акту зору.
  7. Рогівка. Її будова, кровопостачання , властивостi та функції.
  8. Райдужка. Її будова, кровопостачання, властивостi та функції.
  9. Вiйкове (цiлiарне) тiло та хорiоiдея. Iх будова, функції.
  10. М'язи райдужки, та вiйкового тiла. Сiтківка, її будова, функції паличок та ковбочок.
  11. Анатомiя зорового нерву, особливостi його будови та топографії.
  12. Кришталик. Його функції, живлення, властивостi.
  13. Кровопостачання очного яблука.
  14. Будова орбiти та її вмiст.
  15. М'язи повiк. Iх функцiя та iнервацiя.
  16. Будова кон'юнктиви. Клiнiчнi ознаки її нормального стану.
  17. Анатомiя сльозових органiв. Методи дослiдження сльозових шляхiв.
  18. Зовнiшнi м'язи ока. Iх iнервацiя та функції.
  19. Сутiнковий зiр, його порушення, методи дослiдження.
  20. Дослiдження гостроти зору. Формула гостроти зору.
  21. Принципи побудови таблиць для визначення гостроти зору. Кут зору.
  22. Периферiйний зiр та його дослiдження. Види порушень поля зору.
  23. Кольоровiдчуття, його порушення, методи дослiдження. Теорії кольоровiдчуття.
  24. Основнi елементи свiтозаломноi системи ока. Поняття про дiоптрiю.
  25. Види клiнiчноi рефракції. Роль зовнiшнього середовища в формуваннi рефракції.
  26. Методи визначення рефракції (об'єктивнi та суб'єктивнi).
  27. Корекцiя аметропії у дiтей.
  28. Оптичнi окулярнi стекла та iх застосування. Контактнi лiнзи та iх застосування.
  29. Об'єм та довжина акомодації, її зв'язок з рефракцiею. Найдальша та найближча точки ясного зору.
  30. Акомодацiя та її вiковi змiни. Пресбiопiя.
  31. Гiперметропiя, її клiнiка, дiагностика та корекцiя.
  32. Мiопiя,її клiнiка, причини розвитку.
  33. Ускладнення короткозоростi. Профiлактика прогресування мiопії.
  34. Астигматизм, його види та корекцiя.
  35. Аномалії положення повiк (ентропiон, ектропiон, птоз, лагофталм). Причини iх виникнення, клiнiка, методи лiкування.
  36. Запальнi захворювання повiк, ячмiнь, халязiон. Клiнiка, лiкування.
  37. Блефарити, iх клiнiка та лiкування
  38. Хронiчний дакрiоцистит, його етіологiя, клiнiка, лiкування.
  39. Флегмонозний дакрiоцистит, клiника та лiкування.
  40. Дакрiоцистит немовлят, клiнiка та лiкування.
  41. Запальні захворювання орбіти (остеоперіостит, флегмона орбіти, тромбоз печеристої пазухи), клiнiка та лiкування.

 

Змістовий модуль 2

 

  1. Методи дослiдження переднього вiдрiзку ока (фокальне, бiфокальне освiтлення, бiомiкроскопiя).
  2. Методи дослiдження оптичних середовищ ока.
  3. Клiнiчний перебiг та методи лiкування гострих запалень слизовоi оболонки.
  4. Клiнiчнi вияви, етiологiя та методи лiкування хронiчних кон'юнктивитiв.
  5. Гонобленорея немовлят та дорослих. Профiлактика.
  6. Аденовiруснi кон'юнктивити. Iх клiнiка та лiкування.
  7. Дифтерiя ока. Її клiнiка , дiагностика, лiкування.
  8. Диференцiйна дiагностика фолiкулярних уражень кон'юнктиви (трахома, фолiкулез, фолiкулярний кон'юнктивiт).
  9. Загальнi принципи лiкування трахоми.
  10. Стадії трахоми, iх клiнiка. Суспiльна та особиста профiлак тика трахоми.
  11. Ускладнення трахоми з боку повiк та рогівки.
  12. Класифiкацiя кератитiв. Загальнi принципи iх лiкування.
  13. Клiнiка та наслiдки кератитiв.
  14. Повзуча виразка роговоi оболонки.її клiнiка та лiкування.
  15. Паренхiматозний кератит. Його клiнiка та лiкування.
  16. Герпетичнi кератити. Iх дiагностика та лiкування.
  17. Серозний iрiдоциклiт. Його клiнiчнi особливостi, перебiг, дiагностика, лiкування.
  18. Клiнiчнi ознаки фiбринозного iрiдоциклiту, етiологiя, патогенез, методи лiкування.
  19. Ускладнення та наслiдки iрiдоциклiтiв.
  20. Лiкування iрiдоциклiтiв. Засоби, якi розширюють зiницю. Показання та протипоказання до iх застосування.
  21. Шляхи вiдтоку внутрiшньоочної рiдини.
  22. Динамiчна класифiкацiя глаукоми.
  23. Методи ранньоi дiагностики глаукоми. Значення диспансерного обстеження хворих на глаукому.
  24. Клiнiчнi форми первинної глаукоми, лiкування.
  25. Дiференцiйна дiагностика первинної глаукоми та катаракти.
  26. Гострий напад глаукоми, його клiнiка. Дiференцiйна дiагностика з iрiдоциклiтом.
  27. Невiдкладна допомога при гострому приступi глаукоми.
  28. Вторинна глаукома,її причини, клiнiка, лiкування.
  29. Природжена глаукома,її причини, клiнiка i лiкування.
  30. Аномалії положення кришталика, дiагностика, ускладнення, лiкування.
  31. Природжена катаракта. Клiнiка, дiагностика, методи лiкування.
  32. Стадії розвитку старечоi катаракти. Дiагностика та лiкування.
  33. Дiагностика та лiкування консервативне початковоi стадії старечоi катаракти.
  34. Травматична катаракта. Особливостi її перебiгу, ускладнен-ня, хiрургiчне лiкування.
  35. Ускладнена катаракта, її причини, клiнiка, лiкування.
  36. Вторинна катаракта,її клiнiка, причини виникнення, хiрургiчне лiкування.
  37. Афакiя, її ознаки, корекцiя.

 

Змістовий модуль 3

 

  1. Головнi умови бiнокулярного зору. Значення бiнокулярного зору у виборi професії.
  2. Спiвдружня косоокiсть, дiагностика, види.
  3. Прихована косоокiсть, клiнiка, дiагностика.
  4. Уявна косоокість, клiніка, дiагностика.
  5. Принципи лiкування спiвдружньоi косоокостi.
  6. Паралiтична косоокiсть, її ознаки, дiференцiйна дiагностика, методи лiкування.
  7. Ознаки проникаючих поранень очного яблука. Невiдкладна допомога при них.
  8. Проникаючi поранення очей, ускладненi наявнiстю стороннього тiла. Методи локалiзації стороннього тiла в оцi.
  9. Принципи видалення внутрiшньоочних стороннiх тiл при проникаючих пораненях очей.
  10. Ускладнення проникаючих поранень.
  11. Симпатичне запалення, його клiнiка, профiлактика, лiкування.
  12. Контузії очного яблука. Iх прояви та лiкування.
  13. Стороннi тiла рогівки та невiдкладна допомога при них.
  14. Електроофтальмiя.її клiнiчнi прояви та перша допомога.
  15. Ендофтальмiт та панофтальмiт. Iх клiнiка, причини, лiкування.
  16. Хiмiчнi опiки очей, клiнiка, невiдкладна допомога.
  17. Термiчнi опiки очей, клiнiка, невiдкладна допомога.
  18. Внутрiшньоочні пухлини, клiнiчний перебiг, лiкування.
  19. Вiйськова лiкарська експертиза при захворюваннi очей.
  20. Виявлення агравації та симуляції. Контрольнi методи виявлення гостроти зору.
  21. Встановлення групи iнвалiдностi внаслiдок порушення зору.
  22. Офтальмоскопiя, її види.
  23. Картина нормального очного дна.
  24. Клiнiка невриту зорового нерву. Причини, диференцiйна дiагностика з застiйним диском зорового нерву.
  25. Офтальмоскопiчна картина застiйного диску зорового нерву. Значення його у дiагностицi пухлин мозку.
  26. Змiни очного дна при гiпертонiчнiй хворобi
  27. Змiни очного дна та цукровому дiабетi.
  28. Змiни очного дна при захворюваннях крові.
  29. Змiни очного дна при СНІД.
  30. Вiдшарування сiткiвки, етiологiя, клiнiка, лiкування.
  31. Гострi порушення кровообiгу сiткiвки. Причини, клiнiка, лiкування.

Зав. кафедри, доцент кафедри, к.мед.н.,                                    Коробова О.В.