ІНСТРУКЦІЯ

щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах

впровадження Європейської кредитно-трансферної системи

організації навчального процесу

 

  1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Інструкція щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) організації навчального процесу (далі Інструкція) встановлює порядок застосування різних шкал оцінювання відповідно до принципів Болонського процесу та Європейської кредитно-трансферної системи.

Оцінювання — це один із завершальних станів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

За змістом необхідно оцінювати досягнення студентом визначених результатів навчання, зокрема рівень сформованості знань, вмінь, навичок та компетенцій, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені у навчальній програмі відповідної навчальної дисципліни.

У вищій медичній освіті застосовуються різні види шкал оцінювання: багатобальна шкала, традиційна 4-бальна шкала та рейтингова шкала ECTS. Результати конвертуються із однієї шкали в іншу згідно із нижченаведеними правилами. Рекомендованою багатобальною шкалою є 200-бйльна шкала. Усі приклади в Інструкції наведені для 200-бальної шкали, застосування якої дає змогу ранжувати студентів за шкалою ECTS.

  1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

 

Інструкція базується на чинній нормативній базі, зокрема на:

  • Законах України «Про вищу освіту» від 1.07.2014 № 1556-VII та від 01.07.2010 №2411-17 «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»;
  • Наказах МОН України:

— від 02.06.1993 №161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»,

— від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи»,

— від 24.05.2013 № 584 «Про затвердження Положення про порядок створення та організацію роботи державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України»;

  • Наказі МОЗ України від 31.01.2005 № 53 «Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина»;
  • Методичних рекомендаціях щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах (лист МОН України від 26.02.2010 № 1/9-119);
  • Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України від 15.04.2015 №0801-47/10395).

Також в Інструкції враховані ключові принципи та положення Болонського процесу та Європейської кредитно-трансферної системи (довідник користувача Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), Брюссель, 06.02.2009) та досвід застосування система оцінювання упродовж 2005 — 2013 років.

  1. ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЮ СИСТЕМОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

3.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу як технологія ЕСТS включає:

  • вивчення навчальних дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, що реалізуються за допомогою відповідних форм організації навчального процесуі закінчуються підсумковим модульним контролем;
  • впровадження кредитів ЕСТS (ЄКТС) як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредити (Credit) призначаються кваліфікаціям або навчальним програмам в цілому, а також їхнім навчальним (освітнім) компонентам (таким як: модулі, навчальні курси, курсова робота, виробнича практика та лабораторна робота).

Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ЕСТS становить 30 академічних годин.

  • здійснення зарахування кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, курсових та кваліфікаційних робіт) на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового(-их) контролю(-ів). Встановлення кредитів студентам здійснюється у повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених навчальній складовій, і лише після повного їх виконання;
  • відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, адже здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни;
  • застосування декількох шкал оцінювання, включаючи рейтингову шкалу оцінювання ЕСТS, які конвертуються одна в одну за певними правилами.

 

3.2. Визначення понять

  • Кредитно-модульна система – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
  • Кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння навчальної програми. Один кредит прирівнюється до 30 годин і включає в себе як аудиторні години, так і самостійну роботу.
  • Модуль – частина дисципліни, що має завершену логічну структуру і яку повинен вивчити студент, щоб отримати модульну оцінку. Кожна дисципліна може містити від одного до декількох модулів.
  • Змістовий модуль – розділ, підрозділ, тема, що є складовими модуля.
  • Модульний контроль – оцінювання рівня засвоєння студентом програмового матеріалу, що входить до одного модуля. Оцінка з модульного контролю враховує результати поточного контролю, що проводиться під час планових занять, та модульного контрольного оцінювання, на яке виділяється, як правило, дві академічні години.
  • Модульне контрольне оцінювання – перевірка рівня засвоєння студентом програмового матеріалу, віднесеного до одного модуля, у виді письмової контрольної роботи, виконання тестів, усного опитування тощо.
  • Підсумкова модульна оцінка – середнє арифметичне результатів усіх модульних контролів з конкретної дисципліни за семестр (курс).
  • Підсумковий (семестровий) контроль – форма контролю рівня засвоєння студентом програмового матеріалу за семестр (курс), передбачена робочим навчальним планом (екзамен, залік, диференційований залік.

 

3.3. Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається на підставі суми оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (ПМК) (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення кожного модуля, становить 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів.

Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю становлять відповідно 60% та 40%.

 

3.4. Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою та за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в Університеті та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Студент має отримати оцінку з кожної теми.

Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і вказуються в робочій навчальній програмі.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Перерахунок у бали здійснюється перед підсумковим модульним контролем (або на останньому занятті для дисциплін, формою контролю яких є залік).

Перед підсумковим модульним контролем (ПМК) на підставі оцінок за традиційною шкалою, виставлених під час вивчення модуля (за кожне заняття та за індивідуальне завдання), обчислюється середнє арифметичне (СА) оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми. Отримана величина конвертується у бал за багатобальною шкалою таким чином:

 

Шкала 200 балів
Дисципліни, що завершуються ПМК СА/5*120
Дисципліни, що завершуються заліком СА/5*200

 

Для зручності наведені таблиці перерахунку для 200-бальної шкали

 

 

 

 

Таблиця 1

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для модулів, що завершуються ПМК)

 

4-бальна

шкала
200-бальна шкала 4-бальна

шкала
200-бальна шкала 4-бальна

шкала
200-бальна шкала 4-бальна

шкала
200-бальна шкала
5 120 4,45 107 3,91 94 3,37 81
4,95 119 4,41 106 3,87 93 3,33 80
4,91 118 4,37 105 3,83 92 3,29 79
4,87 117 4,33 104 3,79 91 3,25 78
4,83 116 4,29 103 3,74 90 3,2 77
4,79 115 4,25 102 3,7 89 3,16 76
4,75 114 4,2 101 3,66 88 3,12 75
4,7 113 4,16 100 3,62 87 3,08 74
4,66 112 4,12 99 3,58 86 3,04 73
4,62 111 4,08 98 3,54 85 3 72
4,58 110 4,04 97 3,49 84 Менше 3 Недостатньо
4,54 109 3,99 96 3,45 83    
4,5 108 3,95 95 3,41 82    

 

Таблиця 2

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для дисциплін, що завершуються заліком)

 

4-бальна

шкала
200-бальна шкала 4-бальна

Шкала
200-бальна шкала 4-бальна

шкала
200-бальна шкала 4-бальна

шкала
200-бальна шкала
5 200 4,45 178 3,92 157 3,37 135
4,97 199 4,42 177 3,89 156 3,35 134
4,95 198 4,4 176 3,87 155 3,32 133
4,92 197 4,37 175 3,84 154 3,3 132
4,9 196 4,35 174 3,82 153 3,27 131
4,87 195 4,32 173 3,79 152 3,25 130
4,85 194 4,3 172 3,77 151 3,22 129
4,82 193 4,27 171 3,74 150 3,2 128
4,8 192 4,24 170 3,72 149 3,17 127
4,77 191 4,22 169 3,7 148 3,15 126
4,75 190 4,19 168 3,67 147 3,12 125
4,72 189 4,17 167 3,65 146 3,1 124
4,7 188 4,14 166 3,62 145 3,07 123
4,67 187 4,12 165 3,57 143 3,02 121
4,65 186 4,09 164 3,55 142 3 120
4,62 185 4,07 163 3,52 141 Менше 3 Недостатньо
4,6 184 4,04 162 3,5 140    
4,57 183 4,02 161 3,47 139    
4,52 181 3,99 160 3,45 138    
4,5 180 3,97 159 3,42 137    
4,47 179 3,94 158 3,4 136    

 

3.5. Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише за умов успішного їх виконання та захисту.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.

 

3.6. Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.

 

3.7. Підсумковий модульний контроль (ПМК)

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60% від максимальної суми балів за ПМК (не менше 48 балів).

 

3.8. Оцінювання модуля та дисципліни

Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і виражається за багатобальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється лише .студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, базується на результатах оцінювання поточної діяльності та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів за модуль (не менше 120 балів).

 

3.9. Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради Університету до кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за посідання призових місць на міжнародних та всеукраїнських предметних олімпіадах, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.

 

3.10. Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у шкалу ЕСТS, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Студенти, які навчаються на одному курсі за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS Статистичний показник
«А» Найкращі 10 % студентів
«В» Наступні 25 % студентів
«С» Наступні 30 % студентів
«D» Наступні 25 % студентів
«Е» Останні 10 % студентів

 

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни.

Ранжування студентів — громадян іноземних держав за рішенням вченої ради проводити в одному масиві зі студентами — громадянами України, які навчаються за тією ж спеціальністю.

Студенти, які одержали оцінки «FХ» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».

Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, також конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижче наведено у таблиці.

 

Оцінка за багатобальною (200) шкалою Оцінка за

чотирибальною шкалою
Від 180 до 200 балів «5»
Від 150 до 179 балів «4»
Від 120 до 149 балів «3»
Нижче 120 балів «2»

 

Оцінка ЕСТS у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ЕСТS та чотирибальна шкала є незалежними.

Багатобальна та чотирибальна шкали характеризують фактичну успішність кожного студента із засвоєння навчальної дисципліни.

Шкала ЕСТS є відносною, порівняльною, рейтинговою, яка встановлює належність студента до групи кращих чи гірших серед референтної групи однокурсників (факультет, спеціальність). Тому оцінка «А» за шкалою ЕСТS не може дорівнювати оцінці «відмінно», а оцінка «В» — оцінці «добре» тощо. Як правило, при конвертації з багатобальної шкали межі оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» за шкалою ЕСТS не співпадають з межами оцінок «5», «4», «3» за традиційною шкалою.

 

  1. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИЧНО- ОРІЄНТОВАНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ ЗА КРЕДИТНО- ТРАНСФЕРНОЮ СИСТЕМОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

Оцінювання результату практично-орієнтованого державного іспиту залежить від обраної форми проведення іспиту.

У разі проведення практично-орієнтованого іспиту у формі державних випускних іспитів виставляються окремі оцінки з кожної дисципліни, що віднесені до державної атестації згідно з навчальним планом.

Якщо практично-орієнтований іспит проводиться у формі комплексного державного іспиту, може виставлятися одна оцінка за комплекс дисциплін або окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу. Це рішення має бути затверджене Вченою радою Університету та погоджене у МОЗ України.

Результат практично-орієнтованого державного іспиту визначається за двома шкалами: у балах багатобальної шкали та в оцінках традиційної 4-бальної шкали (5 — «відмінно», 4 — «добре», 3 —- «задовільно», 2 — «незадовільно»).

За рішенням Вченої ради Університету результат у балах багатобальної шкали також конвертується у шкалу ЕСТS.

Усі результати визначаються на основі первинних балів, зафіксованих у індивідуальних протоколах проведення та оцінювання іспиту, що затверджені наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 53 «Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина».

Первинні бали, унесені до протоколів, визначаються таким чином:

Виконання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються під час першої частини іспиту, оцінюється балами: «1», «0,5» та «0» (виконано, виконано не повністю, не виконано). Бали вносяться до індивідуальних протоколів проведення та оцінювання першої частини іспиту.

Виконання ситуаційних задач, основних умінь і навичок, що перевіряються під час другої частини іспиту, оцінюється балами “1” та “0” (виконано, не виконано). Бали вносяться до індивідуальних протоколів проведення та оцінювання другої частини іспиту.

Бали за першу (другу) частину іспиту визначаються як середнє арифметичне усіх балів, що зафіксовані у індивідуальних протоколах проведення та оцінювання відповідної частини іспиту. Первинні бали за першу (другу) частину іспиту лежать у діапазоні від 0 до 1 і округлюються до 2 (двох) знаків після коми.

Результуючий бал за практично-орієнтований державний іспит визначається як середнє арифметичне балів першої (СА1) і другої (СА2) частин іспиту, помножене на коефіцієнт 200, округлене до цілого значення. Такий результуючий бал є оцінкою студента за 200- бальною шкалою.

 

Формула для перерахунку:

 

Бали за практично-орієнтований державний іспит у 200-бальній шкалі конвертуються у чотирибальну шкалу за нижченаведеними критеріями. Оцінки за багатобальною та чотирибальною шкалами заносяться до відомості екзаменаційної групи.

 

Критерії встановлення  оцінки за традиційною 4-бальною шкалою

 

Оцінка за багатобальною (200) шкалою (при застосуванні коефіцієнту конвертації “200”) Оцінка за чотирибальною шкалою
Від 180 до 200 балів «5»
Від 140 до 179 балів «4»
Від 101 до 139 «3»
100 балів і менше «2»

 

Конвертація у шкалу ЕСТS

Під час проведення ранжування студентів бали із державних випускних іспитів у 200-бальній шкалі конвертуються у шкалу ЕСТS. Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «E» проводиться деканатами для усіх студентів одного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно склали практично-орієнтований іспит.

 

 

Критерії визначення оцінки ECTS

 

Оцінка ЕСТS Статистичний показник
«А» Найкращі 10 % студентів
«В» Наступні 25 % студентів
«С» Наступні 30 % студентів
«D» Наступні 25 % студентів
«Е» Останні 10 % студентів

 

Студенти, які одержали 100 балів і менше (оцінка «2»), не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Ранжування для визначення оцінки ЕСТS здійснюється деканатами за кількістю балів, набраних з практично-орієнтованого іспиту (відповідно до обраної форми проведення практично-орієнтованого іспиту може бути одне ранжування або декілька). Результати заносяться до відповідних відомостей та протоколів.

Ранжування студентів-громадян іноземних держав рекомендовано за рішенням вченої ради проводити в одному масиві зі студентами-громадянами України.